4 ОПР Виробниче навчаня 10.11.15

Операційна система MS DOS.

Операційна система MS DOS з'явилась в 1981 р. одночасно з комп'ютерами типу IВМ РС і стала для них домінуючою. Популярність цієї операційної системи була такою великою, що основні її компоненти, такі як базова система введення-виведення та файлова система, використовуються і досі в сімействі операційних систем Windows. Серед позитивних якостей MS DOS слід відзначити: розвинену командну мову; можливість організації багаторівневих каталогів; роботу з усіма послідовними пристроями як із файлами; можливість під'єднання користувачем додаткових драйверів зовнішніх пристроїв; можливість запуску фонових задач одночасно з діалоговою роботою користувача. Найважливішою характерною особливістю MS DOS є її модульність. Основними модулями системи є: базова система введення-виведення BIOS (Basic Input Output System); блок початкового завантаження Boot Record; модуль розширення базової системи введення-виведення IO.SYS; модуль обробки переривань MSDOS.SYS; командний процесор COMMAND.COM; Кожен із цих модулів виконує певну частину функцій, покладених на MS DOS. Так, BIOS міститься в постійній пам'яті. Блок початкового завантаження або завантажувач завжди записаний у першому секторі системного диска. Модулі IO.SYS та MSDOS.SYS зберігаються на системному диску, місцеположення їх відоме завантажувачеві. Командний процесор - це звичайний файл, який може займати довільне місце на системному диску. Коротко охарактеризуємо основні функції модулів MS DOS. BIOS призначена для автоматичного тестування основних апаратних компонент у разі вмикання комп'ютера, а із закінченням тестування викликає завантажувач і передає йому керування. Третьою важливою функцією BIOS є обслуговування системних переривань нижнього рівня, тобто тих які вимагають безпосереднього керування апаратними компонентами (дисплеєм, клавіатурою, магнітними дисками, принтерами, комунікаційними каналами). Таким чином, BIOS є програмною оболонкою навколо апаратних засобів комп'ютера, яка надає можливість іншим програмам, у тому числі й самій операційній системі, звертатися до апаратних компонент через механізм переривань. Завантажувач - не невелика програма, єдина функція якої полягай у зчитуванні в оперативну пам'ять двох інших частин MS DOS - IO.SYS і MSDOS.SYS. BIOS, яка розміщується в ПЗП і є інваріантною відносно операційної системи, що використовується на даному комп'ютері. Зміна BIOS - нетривіальне завдання, оскільки воно дуже тісно пов'язане з особливостями апаратури конкретної моделі персонального комп'ютера. Розширення BIOS за допомогою додаткового модуля MS DOS надає гнучкості операційній системі, дає змогу "переривати" за допомогою механізму переривань функції BIOS і вмикати програми, що обслуговують нові зовнішні пристрої (драйвери). Драйвери розробляються не тільки для нових зовнішніх пристроїв, а й для тих, які стандартно входять до складу апаратури в тих випадках, коли обмін інформацією з ними має відбуватися інакше, ніж у стандартній версії MS DOS. Крім цих функцій модуль розширення базової системи введення-виведення IO.SYSзавершує завантаження MS DOS в пам'ять. Для цього він передає керування на завантажений в оперативну пам'ять модуль обробки переривань MSDOS.SYS, в якому встановлюються внутрішні робочі таблиці, ініціюються вектори переривань з номерами 32-39 і виконується підготовка до завантаження командного процесора. Після цього керування повертається в модуль розширення BIOS, який завантажує командний процесор із диска в оперативну пам'ять і передає йому керування. Модуль обробки переривань MSDOS.SYS, крім вищезазначених функцій, утворює верхній рівень системи, з яким взаємодіє більшість прикладних програм. Компонентами даного модуля є підпрограми, які забезпечують роботу файлової системи, пристроїв введення-виведення, обслуговування деяких спеціальних ситуацій, пов'язаних із завершенням програм і обробкою помилок. На відміну від двох попередніх модулів командний процесор COMMAND.COM трактується як звичайна програма. Його основні функції такі: прийом і розпізнавання команд, одержаних із клавіатури або з командного файлу; завантаження й виконання зовнішніх команд MS DOS і прикладних програм (файли типу COM і EXЕ); виконання файлу автозапуску (AUTOEXEC.BAT). Завантаження операційної системи MS DOS відбувається коли комп'ютер вмикається або в разі перезавантаження (шляхом одночасного натиснення на три клавіші Ctrl+Alt+Del або на спеціальну кнопку RESET, що знаходиться на системному блоці). Зручна обстановка для користувач може бути створена в результаті конфігурування і початкового настроювання системи, тобто в разі завантаження операційної системи автоматично можуть задаватися певні початкові умови, які впливають на подальшу роботу користувача. Здійснюється це за допомогою двох файлів: файлу конфігурації CONFIG.SYSта файлу автозапуску AUTOEXEC.BAT. Файлом конфігурації можна завантажувати додаткові драйвери (команда DEVICE), розширювати об'єм доступної оперативної пам'яті (команда DOS=HIGH), змінювати за допомогою драйверів деякі параметри, які впливають на роботу зовнішніх пристроїв. Крім цього, у файлі CONFIG.SYS можна вказати, яка кількість файлів у системі може бути відкрита одночасно (команда FILES), кількість буферів для обміну із зовнішніми накопичувачами (команда BUFFERS), встановити формат виведення дати, часу та іншої інформації відповідно до узгоджень, прийнятих у тій чи іншій країні (команда COUNTRY) і т.д. Наведемо приклад типового файлу CONFIG.SYS: FILES=50 BUFFERS=32 DEVICE=HIMEM.SYS DOS=HIGH DEVICE=RAMDRIVE.SYS /E COUNTRY=033 Файл автозапуску AUTOEXEC.BAT відноситься до так званих пакетних файлів (файлів з розширенням .BAT). Створити будь-який пакетний файл можна за допомогою будь-якого текстового редактора. Він складається з команд операційної системи та виконуваних програм (файлів із розширенням .EXE або .COM), які виконуються після запуску пакетного файлу. Пакетний файл AUTOEXEC.BAT містить команди, які повинні виконуватися щоразу, коли завантажується операційна система. В разі створення файлу автозапуску AUTOEXEC.BAT його потрібно помістити в кореневий каталог системного диску. При виконанні цього файлу завершується завантаження операційної системи. Мова команд операційної системи MS DOS є основним засобом спілкування користувача із системою. Команда MS DOS має такий вигляд: mmm [a1 a2 … an] [/f1 /f2 … /fk]. Тут mmm - назва команди (програми). Це є обов'язковий елемент. Аргументи a1 a2 … an, які не є обов'язковими (факт необов'язковості позначається квадратними дужками) і вимагаються не в кожній команді, як правило, вказують на ті об'єкти, з якими має справу дана команда (імена накопичувачів, каталогів, файлів і т.д.). Параметри /f1 /f2 … /fk служать для завдання різних модифікацій і режимів в разі виконання даної команди. Існує два типи команд операційної системи MS DOS: внутрішні та зовнішні. Внутрішні команди - це найпростіші та найчастіше використовувані команди системи. Вони є частиною командного процесора COMMAND.COM і завантажуються в пам'ять під час завантаження операційної системи. Зовнішні команди реалізовані у вигляді окремих виконуваних програм, тобто у вигляді файлів з розширенням .EXE або .COM і знаходяться вони в системному каталозі. Наведемо деякі, найуживаніші команди операційної системи MS DOS із їх коротким описом. Внутрішні команди MS-DOS завантажують разом з ОС. До них належать такі команди (дужки означають що оператор не обовязковий) DIR[ДИСК:][ШЛЯХ][ІМЯ ФАЙЛА]— перегляд змысту каталога, тобто групи файлів обєднаних за певною ознакою. Команда має ключі /Р— перегляд змісту каталога посторінково (інформація про файли виводиться у повному обсязі: імя та розширення файла, розмір, дата) /W— скорочений перегляд змісту каталогу (тільки імена і розширення файлів) Приклад: DIR D:\MYSITE\*exe– виведення переліку файлів з розширенням ехе, вміщених у каталог MYSITE на диску D. МD[ДИСК:][ШЛЯХ][ІМЯ КАТАЛОГУ]—  створення нового каталогу.  Приклад: МD D:\MYSITE\GROUP— створення каталогу GROUP, в створеному каталозі MYSITE, розміщеному на диску D СD[ДИСК:][ШЛЯХ][ІМЯ КАТАЛОГУ]— зміна поточного каталогу і перехід у зазначений. Команда СD.. активізує попередній каталог  Команда СD\ активізує кореневий каталог Приклад:СD D:\MYSITE\GROUP— активація каталогу GROUP, в створеному каталозі MYSITE, розміщеному на диску D RD D:[ДИСК:][ШЛЯХ][ІМЯ КАТАЛОГУ]— вилучення зазначеного каталогу. Здійснюючи цю команду спочатку необхідно получити всю інформацю про цей каталог. Приклад:RD GROUP (якщо активний каталог MYSITE) СOPY[ДИСК:][ШЛЯХ] імя файла [ДИСК:][ШЛЯХ] — копіювання зазначеного файла в інший каталог. Приклад: СOPY D:\MYSITE\*.txt A:\MYSITE1 — копіювання всіх файлів txt з каталогу MYSITE на диск А в каталог MYSITE1. DEL[ДИСК:][ШЛЯХ] імя файла — вилучення файлів. Приклад: DEL D:\MYSITE\GROUP\*.*— вилучення всіх файлів txt з каталогу GROUP. REN[ДИСК:][ШЛЯХ] попереднє імя файла[ДИСК:][ШЛЯХ] нове імя файла— переіменування файлів або папки. Приклад: REN D:\MYSITE\f*.* k*.* — переіменування групи файлі у каталозі MYSITE на диску D: що мають імена які починаються на f на файли з іменами що починаються на k MOVE імя файла шлях до іншого каталогу— переміщення файла у заданий каталог. Приклад: Move File1.txt D:— переміщення файла File1.txt у кореневий каталог на диску D TYPE[ШЛЯХ] імя файлу[Prn]— перегляд змісту текстового файлу на екрані. Приклад: TYPE D:\MYSITE\FILE1.txt— перегляд змісту текстового файла FILE1.txt. Data, Time— виведення на екран і зміна поточної дати і часу. Msd— виведення на екран інформації на компютер. CLS— очистка екрана. Зовнішні команди MS-DOS  Ці команди копіює на диск користувач. До них належать. FORMAT диск [ключі]— форматування диска Ключі команди /Q швидке форматування /S копіювання системних файлів після форматування /F: розмір— визначення розмір диску при форматуванні Приклад:FORMAT D:/s– форматування дика D з копіюванням системних файлів SYS[шлях][диск1]диск2— створення системного диска методом копіювання системних файлів. Приклад: SYS D:— копіювання системних файлів на диск D. DISKCOPY ДИСК1 ДИСК2— копіювання інформації з однієї дискети на іншу Приклад:DISKCOPY А: В: Сервісні команди CLS– очищення екрану. За цією командою відбувається очищення екрану від тексту інформації, при цьому залишається лише командний рядок, який розміщується у верхній частині екрану. DATE– видача інформації про системну дату та її зміна. Виводиться поточна дата і пропонується записати нову дату в форматі “день–місяць–рік” У випадку коли дату не потрібно міняти натискаємо  Enter TIME– видача інформації про системний час та його зміна. При виконанні цієї команди виводиться поточний час. При потребі зміни поточного часу вводимо новий час в форматі “гг.хх.сс”. VER– видає версію ОС VOL– видає мітку та серійні номери диску. Мітка диску– це набір латинських літер або цифр і символів  “_” до 11 (але обовязково починаються з літери), що дає дискове умовне імя. VERIFY on/off– вмикає (on) або вимикає (off) верифікацію інформації. Верифікація– це порівняння копій з оригіналом та індентичність при копіюванні(перенесенні). Проводиться для підвищення надійності при записанні інформації на диск, привиконанні операції копіювання(перенесенні). Спеціальні символи, що використовуються в консольному режимі. В консольних командах можна використовувати спеціальні символи, що використовуються в парі із стандартними внутрішніми командами. Найбільш поширеною є команда–символ перенаправлення виводу інформації. Наприклад, коли задати команду dir Windows /p Enter відбудиться звичайнийдля всіх перегляд по сторінках каталогу Windows А коли задати команду: dir Windows /p> a/text Enter то вивід на екран результатів роботи не відбудиться а список файлів і каталогів буде записано у файлі a.text Причому якщо на диску раніше уже був файл з таким іменем, то вся інформація з нього знищується, запишуться тільки результати виконання останньої команди. Коли на диску такого файлу ще не існувало то він створиться. Для того щоб записати у даний файл інформацію і при цьому не знищити попереднього вмісту файла, використовують символи  “>>” У випадку коли файл з таким іменем вже існує, нова інформація перепишиться в кінець цього файлу. Практическая работа. Задание 1. 1. На диске а:\ создайте “дерево” каталогов 2. В каталоге ASTRA создайте файлы: info1.txt, содержание: “Свет, идущий от звезды, проходит долгий путь”; info2.txt, содержание: “У каждой звезды своя масса”; info3.txt, содержание: ”Солнце – желтая звезда”. 3. Скопируйте все файлы из каталога ASTRA в каталог DOCUMENT под тем же именем. 4. Скопируйте файл info3.txt из каталога ASTRA в каталог COLOR под именем solnze.doc. 5. Произведите конкатенацию всех файлов каталога DOCUMENT, результирующий файл создайте в каталоге PLAN и назовитеinfo.doc. Выполнение: C:\> a: а:\> md astra ( аналогично PLAN) а:\>cd astra а:\astra> md color ( аналогично MASSA) а:\astra> cd \plan а:\plan> md document а:\plan>cd \astra а:\astra> copy con info1.txt ( аналогично info2.txt, info3.txt ) а:\astra> copy *.txt \plan\document\*.txt а:\astra> copy info3.txt \color\solnze.doc а:\astra>cd \plan\document а:\plan\document> copy *.txt \plan\info.doc Задание 2. 1. На диске а:\ создайте “дерево” каталогов 2. В каталоге GAMES создайте файлы: m1.txt, содержание: “Я – выпускник”; m2.txt, содержание: “Я учусь в 11в классе”; m3.txt, содержание: ”Я учусь в 12 школе”. 3. Скопируйте все файлы из каталога GAMES в каталог PHONE, под тем же именем, изменив расширение с .txt на .doc. 4. Произведите конкатенацию всех файлов каталога PHONE, результирующий файл создайте в каталоге BOOKS и назовитеtext.doc.